СПОТІ́ТИ, ію, ієш, док., розм. Укритися потом; спітніти. Така хата тепла, що спотієш дрижачи (Українські народні прислів’я та приказки, 1963, 25); — Нехай наїдається добре, поки аж спотіє (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 473).
СПОТІТИ
Тлумачення слова