СПОСТЕРЕЖЕНИЙ

СПОСТЕРЕ́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спостерегти;
//  у знач. ім. спостережене, ного, сер. Те, що спостеріг хто-небудь. Невже ж може людина жити й не спостерігати того, що діється довкола неї? Не спостерігати не може, а от фальшиво сприймати спостережене, як досі з Бронком бувало, може (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 244); Виходячи з особисто пережитого й спостереженого, письменник [Ю. Смолич] прагнув художньо відобразити історію того покоління, що розпочало своє свідоме життя разом з Великим Жовтнем (Історія української літератури, II, 1956, 464).