СПОРУДЖЕНИЙ

СПОРУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до спорудити. Дзвін, споруджений з незугарних кам’яних брил, покарбованих старовинними написами, а подекуди й малюнками, був свого роду метрикою міста (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 516); Геращенко піднявся на дозорну вишку, споруджену на верхівці сосни (Ярослав Гримайло, Син.., 1950, 43); Генерал пройшов до столика, спорудженого в кутку з якихось дверей (Олесь Гончар, III, 1959, 249);
//  у знач. прикм. Споруджені машини, кліті хуткішим темпом підносили руду на-гора (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 306); Незадовільна якість споруджених будівель завдає значної шкоди народному господарству, погіршує побутові умови населення (Радянська Україна, 27.VIII 1959, 2);
//  споруджено, безос. присудк. сл. Через кілька годин міст все ж таки було споруджено (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 252); В республіці [УРСР] відбудовано, реконструйовано і споруджено заново високопродуктивні доменні і мартенівські печі (Наука і життя, 12, 1957, 2).