СПОРТСМЕ́НКА, и, жін.
1. Жіночий рід до спортсмен. Кожний вимах — широкий розгін вправної спортсменки — наближав її ще на два метри до берега (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 71); На міжнародних змаганнях гімнасток, що відбулися у Швеції, чудових успіхів добилися радянські спортсменки (Радянська Україна, 29.III 1961, 4).
2. перев. мн., розм. Те саме, що спортивки. — Тіма, — закричав Льоня.. — А де твої сандалі або спортсменки? (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 43); Дівчатка ходили в спідничках з блузочками, в босоніжках і косиночках, хлопці — в широченних, добре відпрасованих штанях.., спортсменках і майках (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 57).