СПОРТ, у, чол. Фізичні вправи (гімнастика, атлетика, спортивні ігри, туризм і т. ін.), які мають на меті розвиток і зміцнення організму. Ми тут з тобою гідропатією займемся, екскурсіями, водяним спортом (Леся Українка, V, 1956, 224); Я зацікавився спортом, як і кожний хлопець на моєму місці, але таланти виявив пізніше, коли працював уже на заводі (Юрій Яновський, II, 1954, 17); Програма змагань з кінного спорту дуже різноманітна (Спорт на Україні, 1958, 78); От і пішов, значить, дід подивитися на наших майстрів спорту — силачів (Остап Вишня, I, 1956, 400);
// перен. Заняття, яким дуже захоплюються, яке здійснюють із завзяттям та пристрастю. Якщо для одних секс став своєрідним спортом, то інші бачать у статевій розпущеності форму протесту проти суспільного регресу (Наука і життя, 10, 1967, 15); Цькування Дмитра швидко перетворилося на спорт. Воно приносило садистам, справжню насолоду (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 71).
Майстер спорту див. майстер.
СПОРТ… Перша частина складних слів, що відповідає слову спортивний, напр.: спортвироби, спортгурток, спортзал, спортінвентар, спортклуб, спорткоманда, спорткомітет, спортлото, спортмайданчик, спорторганізація, спорттовари і т. ін.