СПО́РО. Присл. до спорий 1. Почали наші бориславці рити-копати свої.. ґрунти.. Не споро йшла робота, не живо зиск напливав (Іван Франко, I, 1955, 128); Качанисту і бурякові плантації доглядають сім агрегатів. Споро йде робота (Радянська Україна, 20.VI 1962, 2).
СПОРО
Тлумачення слова