СПОНУ́КУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до спонукувати. Революцію можуть робити тільки маси, спонукувані глибокими економічними потребами (Ленін, 14, 1971, 220); Спонукуваний нетерплячкою, Олекса швидко подався в другий кінець гін (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 179); Кінь, не спонукуваний і не гнаний, сам наддав ходи, полетів і геть божевільно (Павло Загребельний, Диво, 1968, 221).
СПОНУКУВАНИЙ
Тлумачення слова