СПОМИНАТИСЯ, ається, недок., СПОМ’ЯНУТИСЯ, неться, док.
1. Приходити на пам’ять, відновлюватися у свідомості; згадуватися, пригадуватися. — Знаєш що, Андрію? Мені часто споминається твоє життя у Шакули. То було страшне, тяжке життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 448); Спом’янувсь їй ясноокий Михайло… який він тихий був, люб’ячий… (Марко Вовчок, I, 1955, 100).
2. Набувати знову здатності нормально мислити, діяти; опам’ятовуватися, отямлюватися. — Знову припав до чогось, наче замовлений. Та спом’янись і спам’ятайся нарешті, бо осьдечки зараз усе полетить у піч! (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 38).
3. тільки недок. Пас. до споминати 2. Пару разів споминалося чиєсь ім’я в «Ділі» (Леся Українка, V, 1956, 395).