СПОЛУМ’ЯНІ́ТИ, ію, ієш, док., розм. Стати червоним від хвилювання, сорому, гніву і т. ін.; запалитися, почервоніти. Марина Хомівна, побачивши, як сполум’яніло Тамарине обличчя, швидко підбігла і силоміць потягла її за руку до гурту (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 168); Глянула на Михайла донька господаря, чорноока красуня Куляй, і вся сполум’яніла (Літературна Україна, 4.XII 1962, 1).
СПОЛУМ’ЯНІТИ
Тлумачення слова