СПОЛОШНИ́Й, а, е. Стос. до сполоху (див. сполох 1). За центральну кульмінацію другої частини симфонії [Б. Лятоншнського] править її середній епізод, що вривається зненацька.. То і сполошний дзвін тривоги, і кривавий зойк битви (Мистецтво, 3, 1969, 29).
СПОЛОШНИЙ
Тлумачення слова