СПОЛЯЧУВАТИСЯ

СПОЛЯЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПОЛЯЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Ставати схожим на поляка звичаями, мовою, культурою, виглядом, характером і т. ін.; набувати польського вигляду, характеру; ополячуватися. Завзятий фанатик польський король Сигізмунд III постановив силою завести по всій Україні унію. Єзуїти розсипались по Україні й силували духовенство й народ до унії. Значніші православні пани приставали до католицької віри й сполячувались (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 23); Батько його, Родіон, не спокусився на обіцянки польських панів, не сполячився (Літературна Україна, 3.X 1967, 1).