СПОКУ́ТУЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до спокутувати. Зуміли [постановники фільму «Наймичка»] пробудити в артистці.. всі почуття Ганни — закоханої, неприкаяної, спокутуючої, потайної матері, наймички (Радянська Україна, 6.II 1964, 3).
СПОКУТУЮЧИЙ
Тлумачення слова