СПОКІ́ЙНІСТЬ, ності, жін., рідко. Властивість і стан за знач. спокійний. Її поважність, природжена спокійність і навіть її неповорушливість.. ще більше надавали їй салонового поважного тону та солідності (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 44); — Ану, де тут мої земляки? — спитав [Гонтар] нарочито голосно, бравуючи спокійністю, ніби прийшов сюди, куди щодня заходив, щоб просто погомоніти (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 240).
СПОКІЙНІСТЬ
Тлумачення слова