СПО́ХІВ, хову, чол., діал. Схил. На обривистім спохові Чорної гори побачив [Іванко] двох людей (Іван Франко, VIII, 1952, 317); По легкім спохові бляшаного даху збіг [Панталаха] на сам [самий] краєчок (Іван Франко, II, 1950, 259).
СПОХІВ
Тлумачення слова