СПОДОМ

СПО́ДОМ, присл., розм. У нижній частині, нижче чого-небудь; внизу, знизу. Сподом обірвані вишні, а вгорі ще (Словник Грінченка); В недалекім лісі сподом усе забілілося від дикого часнику, що власне починав уже відцвітати (Іван Франко, III, 1950, 250); Помітив [Грицуньо], що в однім місці надгризли пси трохи плота сподом (Лесь Мартович, Тв., 1954, 146);  * Образно. Світове горе велике. Він надивився на нього. І вдома і по світах. Скрізь бідні сподом, багаті зверху (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 41).