СПОЧИВА́ЛЬНЯ, і, жін.
1. Кімната для спання; спальня. Одна [світличка] була спочивальнею, а друга — чим тільки можна: і залою, і їдальнею, і вітальнею (Борис Грінченко, II, 1953, 38); Поклавши руку під щоку, Курсант спокійно засинає… Ще триста хлопців поруч з ним В просторій чистій спочивальні Неповторимі бачать сни… (Микола Шеремет, Дорога.., 1957, 149); Провівши матір до дверей спочивальні і побажавши їй на добраніч, Юрій взяв свічку і пішов по кімнатах просторого будинку (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 21).
2. Комплект меблів для такої кімнати. Чим не підходять для неї оті [меблі] з батьківського дому?.. Спочивальня — тисова. Кажуть, не модна вже сьогодні, — але що з того? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 504).