СПЛОМЕНІТИ, ію, ієш, док., поет. Раптом яскраво заблищати, засвітитися. І сталось дивне диво: всміхнулися поблідлії уста, погаслі очі спломеніли живо (Леся Українка, I, 1951, 240);
// Швидко і сильно почервоніти (від хвилювання, ніяковості, радості і т. ін.); спалахнути. Вутанька спломеніла, наче жаром обсипана (Олесь Гончар, II, 1959, 169).
СПЛОМЕНІТИ
Тлумачення слова