СПЛО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до сплодити. Дріади напевно не вміли співати пісні, сплодженої над берегами Прута чи то Черемоша (Іван Франко, III, 1950, 89); Зачекав [І. Франко] хвилину і потім знову почав читати свої печальні сонети, сплоджені його тугою в цій тісній казні (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 56).
СПЛОДЖЕНИЙ
Тлумачення слова