СПЛЮ́СНУТИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до сплюснути. Вийшов Адам Антонович — волохата, куца доха на ньому, синє галіфе з-під дохи видніється,.. дорога шапка, «пиріжком» сплюснута з боків… (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 138).
2. у знач. прикм. Який має форму чогось стиснутого, придавленого зверху; плескатий. На.. возі, засланім килимом, понуро сидить несолонський голова Хома Слонь, з небритим, сплюснутим лицем (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 334); Гарбузи бувають різної форми (кулеподібні, сплюснуті, циліндричні), різного забарвлення (Українські страви, 1957, 209); Іван, лежачи животом на сплюснутому матраці, прикусивши язика, виводив на краю газети якісь слова (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 293); Мозаїка — вірусна хвороба.. Листя [цибулі] стає гофрованим, сплюснутим,.. звисає вниз (Хлібороб України, 5, 1969, 21).