СПЛАВЛЯТИ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. С
  3. СП
  4. СПЛАВЛЯТИ
Тлумачення слова

СПЛАВЛЯТИ 1, яю, яєш і рідше СПЛАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПЛАВИТИ, влю, виш; мн. сплавлять; док., перех.

1. З’єднувати плавленням. Сплавляти залізо з хромом.

2. перен. Об’єднувати в одне нерозривне ціле; пов’язувати, з’єднувати. Саджання трьох дерев на відзнаку якоїсь події — поширений у фольклорі мотив. Шевченко не просто переносить у свою поезію ці мотиви. Він їх сплавлює з особистими глибокими думами і почуттями (Народна творчість та етнографія, 1, 1961, 45); Хай сплавить нас в гранітному єднанні І чиста ніжність, і пекучий гнів! (Микола Гірник, Стартують.., 1963, 36); Картина російської дійсності, змальована ? цій поемі [«Коробейники» М. О. Некрасова], так і залишилася б мозаїкою, якби поет не сплавив усі її елементи єдиним, всеохоплюючим ліричним почуттям (Радянське літературознавство, 12, 1971, 53).

СПЛАВЛЯТИ 2, яю, яєш і рідше СПЛАВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПЛАВИТИ, влю, виш; мн. сплавлять; док., перех.

1. Відправляти, переміщати плавом за течією річки. Бистрець біситься й піниться, з розгону влітають у нього менші потоки, десь-не-десь у них позастрявало дерево, що сплавляли весною, та от не стало води (Гнат Хоткевич, II, 1966, 350); Артем уже знав, що є тартаки такі великі в місті, а ліс туди плотами по Дніпру литвини сплавляють (Андрій Головко, II, 1957, 213); — Ми й дуби нарубаємо у Самарських пущах і сплавимо їх Дніпром через пороги (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 192).

2. перен., розм. Намагаючись позбутися кого-, чого-небудь, відправляти, влаштовувати кудись, передавати кому-небудь. [Романюк:] Немає на кого спертись… [Ковшик:] А нащо ти Карпа Корнійовича сплавив рибку ловити, а на його місце Вакуленка взяв? (Олександр Корнійчук, II, 1955, 240);
//  Продавати, збувати що-небудь. — А де решта краму? По кіосках розтикав? На базарі впіймають, так ти через державну торгівлю вирішив сплавлять, на паях з кіоскерами (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 524); — Я їх привів, аби вони забрали його [фортепіано] в ломбард.. Буде непогано, коли ми його сплавимо (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 114).