СПІВУ́ЧО. Присл. до співучий 2. — Пий! — співучо відповіла вона й поставила відро на цямрину (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 87); Дівчата стояли, обхопивши одна одну, і коли машина на вибоїні нахилялася, то вони всі.. гуртом співучо скрикували (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 189).
СПІВУЧО
Тлумачення слова