СПІВРОЗМО́ВЕЦЬ, вця, чол. Те саме, що співрозмовник. Сахно впізнала його. Це був її компатріот, загадковий нічний співрозмовець… (Юрій Смолич, I, 1958, 91); Коли б Сірко був в Іншій обстановці, він помітив би прихильні цяточки в очах співрозмовця (Іван Сенченко, Опов., 1959, 207).
СПІВРОЗМОВЕЦЬ
Тлумачення слова