СПІВПРАЦІВНИ́К, а, чол. Той, хто займається якою-небудь діяльністю, працює разом із кимсь. — Я ж не познайомив. От який став. Прошу, мій… — він перечепився об це слово і додав, — мій співпрацівник по цеху Василь Подак (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 76).
СПІВПРАЦІВНИК
Тлумачення слова