СПІВОМО́ВЕЦЬ, вця, чол. Виконавець пісень речитативом. Послужливий чашник, з устами як сахар. Кобзар-співомовець принадний.. Гостей ціла низка; прихильні, звичайні. Тямущий господар над ними (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 268); Любого всім співомовця привів тим часом окличник, — Муза любила його, але злом і добром наділила: Світло очей погасила, та спів дарувала солодкий (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 138).
СПІВОМОВЕЦЬ
Тлумачення слова