СПІ́ВНИ́Й, співна, співне, рідко. Стос. до співу. За прийнятою в теоретичних працях класифікацією існує три основних типи віршової інтонації: пісенний, або співний, для якого характерна симетрична структура рядків, декламаційний (риторичний, ораторський) і говірний (розмовний) (Радянське літературознавство, 6, 1966, 41);
// Схожий на спів; наспівний, співучий. Мчимо з боїв на мить додому з піснями й сонцем на вустах.. І знов — назад, на бій, де кличе тонкий і співний кулі свист… (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); Розливалась мова її співна В коридорах довгих — там і тут (Валентин Бичко, Простота, 1963, 83);
// Співочий (про птаха). Ти пурхай із гілки на гілку, Ти будь соловейком співним! (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 240).
СПІВНИЙ
Тлумачення слова