СПІВЦІ́В, цева, цеве. Прикм. до співець; належний співцеві. Одно серденько між всіма Глас птащин [пташки] розпізнало, Одно серденько пісня та Співцева розрушала (Микола Костомаров, I, 1967, 60); Тебе, Еврідіко, Кликала вірна співцева душа (Микола Зеров, Вибр., 1966, 220).
СПІВЦІВ
Тлумачення слова