СПІВБЕ́СІ́ДНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до співбесідник. Співбесідниця студента була запеклим прихильником найтісніших зв’язків літературного сюжету з життям (Юрій Смолич, Розм. з чит., 1953, 170); Ставши біля мармурової колони, Яніна якийсь час непомітно спостерігала співбесідниць (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 247).
СПІВБЕСІДНИЦЯ
Тлумачення слова