СПІВАТИСЯ, ається, недок.
1. Виконуватися, відтворюватися голосом (про пісню, мотив і т. ін.). Цілу дорогу то сопілка його грала, то пісня ніби сама співалась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 311); Пісня була гучна, співалася легко (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 392); — Візьми цю ноту.. Йому зробилося смішно, і він пхикнув. Як же її взяти, коли вона тільки співається, а взагалі її ж нема? (Юрій Смолич, II, 1958, 17);
// безос. Пішли спогади, розповіді. За всесильним законом життя й моці народного духу говорилося й співалося про веселе й радісне (Олександр Довженко, I, 1958, 337); В обох містах, угорському і австрійському, грали циганські оркестри, сяяли вікна кафе і ресторанів, там співалося і пилося (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 300);
// перен. Відтворюватися в пам’яті, уяві, сприймаючись внутрішнім слухом (про пісню, мотив і т. ін.). Дорогою все йому співалась у голові пісня, що колись Юрко співав (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 303); Стукають колеса, рівномірно, нудно, а в Матвієвому серці співанка співається. Ой, така люба. Ой, така мила (Мирослав Ірчан, II, 1958, 250). У пісні (піснях) співається (співалося), безос. — в (було) змістом пісні (пісень). Здавалось йому, ніби він.. тільки тепер добре її вгледів, бо справді була вона така, як у пісні співалось (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 291).
2. безос. Мати бажання, настрій, можливість співати; бути спроможним співати. Ти кажеш: заспівай!.. Колись мені співалось І дужий був мій спів (Борис Грінченко, I, 1963, 85); [Домаха:] Бодай вже тобі, Василю, так легко співалося, як мені дихається! (Марко Кропивницький, II, 1958, 119); Лукії сьогодні чогось не співається (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 157); Не співалося тієї весни Наступі веснянок. Та, врешті, не одна вона їх не співала, ніхто не співав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 369).
3. Пас. до співати 2, 6. Думи співалися під акомпанемент кобзи (бандури) (Історія УРСР, I, 1953, 176).