СПІРИТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до спіритизму, пов’язаний з ним. Я взагалі давно вже втратила віру в «духів» і спіритичних І всяких інших (Леся Українка, V, 1956, 396);
// Прикм. до спірит. Звичайно, в спіритичні здібності безжурного опецькуватого Юрченка ніхто не вірив, але весело було дивитись, як він самозаглиблено засукував рукава, робив надмірно серйозне обличчя (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 70).
СПІРИТИЧНИЙ
Тлумачення слова