СПІРИ́ТКА, и, жін. Жіночий рід до спірит. — Я спіритка й маю єднання з духами (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 246); — Вона питала дух Пушкіна, чи довго ще будуть окупанти.. Каже, що Олександр Сергійович відповів якимось жартом.. Хіба не осточортіють йому всі ці спіритки, — зітхнув Серьожка (Олесь Гончар, IV, 1960, 74).
СПІРИТКА
Тлумачення слова