СПІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Жіночий рід до спільник. — Шукаю спільницю. — В якому ділі? — спитала пані (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 260); Марія була спільницею Шури у думках і прагненнях (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 87); [Норма:] За вашу любов він віддячив вам тим, що зробив вас спільницею свого злочину (Ярослав Галан, I, 1960, 423).
СПІЛЬНИЦЯ
Тлумачення слова