СПІЛЬНО́ТА, и, жін., рідко. Те саме, що спільність 1, 2. — У нас збігаються смаки, колего. Чи не тому, що наші прізвища мають у собі якусь спільноту (Павло Загребельний, Диво, 1968, 135); Поняття краси Реріх підносив до найвищого, найтоншого розуміння.. Та понад усе для творця було вболівання за братерство народів. Він знав, що без всепланетної спільноти націй і рас не може бути здійснено ідеалу краси на землі (Вітчизна, 5, 1967, 217).
СПІЛЬНОТА
Тлумачення слова