СПІЛІТИ

СПІЛІ́ТИ, іє, недок., розм. Ставати спілим (про плоди, овочі, злаки і т. ін.); дозрівати, стигнути. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна (Словник Грінченка).