СПІКА́ННЯ, я, сер.
1. Щільне з’єднання окремих частинок твердої речовини при високій температурі. Спікання торф’яних пластів.
2. Процес одержання твердих і пористих грудок із дрібнозернистих або пилуватих матеріалів; агломерація. Уперше в металургійній практиці здійснено промислове випробування технології спікання агломераційної шихти з застосуванням кисню (Радянська Україна, 23.III 1971, 2).