СПІДНИ́К, а, чол. Те саме, що спідняк 1. Посеред колоди вижолоблений круг, в який положено по його формі камінь. На ньому лежить і обертається другий — верхняк, який не зсувається з спідника (Леонід Смілянський, Сад, 1952, 251).
СПІДНИК
Тлумачення слова