СПІДНИЧИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до спідничина. — Може, дівко, спідничинку б накинула та патли трохи заплела, бо як зайде хтось… (Михайло Стельмах, I, 1962, 155); Пішла Галинка в школу. Пішла попервах у пофарбованій полотняній спідничинці (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 43).
СПІДНИЧИНКА
Тлумачення слова