СПЕСИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пихатий. Багатая спесивая — рушник на кілочку; В убогої сиротини брови на шнурочку (Українські народні пісні, 2, 1965, 277); — Він [суддя] у нас не спесивий: я колись п’ять пасом валу піднесла, — він, спасибі йому,.. узяв і діло зробив (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 278); Спесивий тон.
СПЕСИВИЙ
Тлумачення слова