СПЕРВОВІКУ, присл., рідко. З давніх часів; віддавна. Спервовіку не було нічого — тільки сила, рух! (Павло Тичина, I, 1946, 86); У своєму щоденному житті ми оточені речами, про походження яких не думаємо, вважаючи підсвідомо, що вони існують спервовіку (Вітчизна, 5, 1974, 155).
СПЕРВОВІКУ
Тлумачення слова