СПЕРЕ́ЧКА, и, жін., рідко. Те саме, що суперечка. В клубі натовп людей, промови, гамір. Одна пара.. у палкій сперечці одбивається од гурту і кінчає на одшибі почату розмову (Леся Українка, II, 1951, 163); Любив він, в рицарських чеснотах самоук, В сперечку інколи удатися гарячу (Максим Рильський, Поеми, 1957, 230).
СПЕРЕЧКА
Тлумачення слова