СПЕРЕЧА́ЛЬНИК, а, чол. Той, хто сперечається, любить сперечатися. Василь Опанасович, перезирнувшись з дружиною, поспішав до сперечальників — пригасити розбурхані пристрасті (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 147).
СПЕРЕЧАЛЬНИК
Тлумачення слова