СПЕКТРО́ГРАФ, а, чол.
1. Оптичний прилад, признач. для фотографування спектрів. Прилад, в якому спектр виходить на фотопластинці, називається спектрографом (Курс фізики, III, 1956, 324); З допомогою спектрографа можна визначати склад і зволоженість ґрунтів (Наука і життя, 10, 1971, 5).
2. Прилад для аналізу частотного складу коливань механічного та електромагнітного походження.