СПЕКТАКЛЬ

СПЕКТА́КЛЬ, ю, чол. Театральна вистава. Ішов «Запорожець за Дунаєм», Марко Лукич [Кропивницький] грав Карася. Спектакль справив на мене величезне враження (Минуле українського театру, 1953, 12); Була збудована сцена задля домашнього спектаклю (Панас Мирний, V, 1955, 408); Мама не знаю коли збереться тобі написать, бо тепер оця Маня Старицька втягла її в народні спектаклі, що Маня сама уряджує в чайній, то все репетиції та різна театральна справа… (Леся Українка, V, 1956, 285); Театр потроху завмирав. Хвиля людей вже викотилася з нього. Тепер стукали двері скрізь за кулісами, випускаючи акторів. Спектакль закінчено (Юрій Яновський, II, 1958, 159);
//  перен. Яке-небудь цікаве, незвичайне видовище, дивний випадок і т. ін. — Інтересний, — каже, — з степурівським дяком спектакль був учора в нас.. Новісінькі карти були в мене, і він… — Грищенко зареготав, — і він чисто порвав.. П’ять рублів я виграв у нього (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 112); Лабораторія сповнилась хлюпанням води та дзенькотом посуду. Петушек був розчарований: очікуваний спектакль не відбувся (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 47).