СПЕЦІА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Признач. виключно для кого-, чого-небудь; який має особливе призначення. До приїзду дорогого гостя будувалися спеціальні рублені покої в старій розкішній діброві (Іван Ле, Наливайко, 1957, 222); Спішним порядком будувалася спеціальна залізнична вітка, щоб можна було доставляти по ній з глибини Криму будівельні матеріали (Олесь Гончар, II, 1959, 353); Робітник, насунувши спеціальні окуляри на очі, заглядає до печі (Юрій Яновський, II, 1958, 241); Спеціальні верстати; Спеціальний випуск стінгазети;
// Який чимсь виділяється серед інших; не такий, як інші; особливий. Сьогодні були спеціальні причини, задля яких пан бажав поговорити з попом (Іван Франко, VIII, 1952, 37); — Лікар взяв.. її під свій спеціальний догляд (Ольга Кобилянська, III, 1956, 186);
// рідко. Який відзначається більшою, ніж звичайно, мірою свого вияву. Те, що вона була «з духовних» — прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану, але спеціальна нехіть до гостя [попа] перемогла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 314).
Спеціальний кореспондент — співробітник газети, журналу і т. ін., якого редакція посилає куди-небудь із певним завданням. [Крикун:] Я з радістю і жив би на передовій. Але я спеціальний кореспондент по фронту і мушу бути, на жаль, у штабах, щоб освітлювати все (Олександр Корнійчук, II, 1955, 10).
2. Який стосується окремої галузі науки, техніки, мистецтва і т. ін.; признач. для спеціалістів цієї галузі. З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць.. і багато спеціальних статей в різних журналах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); В інституті Денис учився наполегливо, а в спеціальних дисциплінах був невтомний. Він безконечні години просиджував за креслярською дошкою (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 103); Зробивши деякі зауваження спеціального характеру, начарт [начальник артилерії] поздоровив Черниша з успіхом його бойового експерименту (Олесь Гончар, III, 1959, 415).
Спеціальна освіта — освіта (вища або середня), що дає певну спеціальність. На чолі кожного колгоспу стоять тепер здебільшого досвідчені керівники, майже всі вони мають спеціальну агрономічну освіту (Колгоспник України, 4, 1958, 5); Спеціальний курс — те саме, що спецкурс. З 1915 р. М. К. Гудзій став приват-доцентом Київського університету, вів там практичні заняття і читав спеціальні курси (Радянське літературознавство, 3, 1957, 33); Спеціальний навчальний (учбовий) заклад — заклад (вищий або середній), який готує працівників певної спеціальності. Все ширше розгортається підготовка спеціалістів у вищих і середніх спеціальних учбових закладах (Наука і життя, 12, 1957, 5).