СПЕЦІАЛЬНО, присл.
1. Присл. до спеціальний 2. Стаття написана надто спеціально.
2. Поглиблено, професійно, як спеціаліст. Спеціально вивчав [Іван] тільки такі мови, як грецька, латинська (Петро Колесник, Терен.., 1959, 34); Франко спеціально не висловлювався про Чернишевського як про літературного критика, але цілком очевидно і загальновизнано, що естетичні погляди останнього справили на Франка-критика великий вплив (Радянське літературознавство, 3, 1957, 41).
3. З певною метою, з певним наміром; навмисно. Коли б зібралось багато дітей, могли б везти не родичі, а хтось один, спеціально запрошений (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 370); — Я приїхала спеціально з Берліна обігнатися з виноградарством у господарстві доктора Гальванеску (Юрій Смолич, I, 1958, 50);
// Не для кого іншого, не для чого іншого. Про море ще не писав, але збираю матеріали і думаю написати спеціально для Вас (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 432); Чоловік зрозумів, що я спеціально для нього вийшов на дощ, щоб таки поговорити з ним (Іван Ле, Опов. та нариси, 1950, 120); Мов за рідними дітьми, ходить за ними [пораненими] Оленчук. Спеціально для них тримає під сидінням у запасі кілька кавунців (Олесь Гончар, II, 1959, 121).
4. Тільки, виключно. В кутку майстерні двоє зайняті спеціально тим, що ремонтують кузови та сидіння шоферам (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 179);
// заст. Зокрема. За «високими матеріями» я нічого не сказала про дрібні справи світу сього, а спеціально про мої (Леся Українка, V, 1956, 397).