СПЕЦІАЛІСТ

СПЕЦІАЛІ́СТ, а, чол., з чого, по чому і без додатка. Той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва тощо; фахівець. Астма так мучить, що розказати трудно.. Перемучився я так місяць і поїхав до Києва, до спеціаліста-професора (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 439); Тисячі молодих спеціалістів — інженерів, діячів науки, культури, освіти і охорони здоров’я, вихідців з робітників і селян, влилися в ряди інтелігенції Румунії (Комуніст України, 10, 1962, 59); Авторитет головного інженера має велику вагу, та й Русевич дуже досвідчений спеціаліст (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 46); Разом зі мною тут у вас гостює спеціаліст по лісохімії (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 206);
//  розм. Той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь, знавець чогось. [Любов:] Цікава б я знати психологію спеціалістів по чужих справах (Леся Українка, II, 1951, 53); І кожен в нас спеціаліст, І всякий шану має, Чи він обозник, Чи танкіст, Чи чоботи латає (Сергій Воскрекасенко, З перцем!, 1957, 34); — І вудка в мене така, як у діда, і сяду близенько коло нього. То він тягає рибину за рибиною, а я тільки очима блимаю, дивлячись на свої поплавці. Великий спеціаліст (Олександр Копиленко, Сонячний ранок, 1951, 9); Я був спеціаліст по гороб’ячих гніздах… (Леонід Смілянський, Сашко, 1954, 5).