СПЕЦ, а, чол., розм.
1. Представник інтелігентської професії — виходець із непролетарського середовища (назва, поширена в СРСР до середини 20-х років). Пускаючи його [завод] знову, новий господар, Радянська влада, не міг ще обійтися без тих, хто розпоряджався тут до революції, кого тепер називали «спецами» (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 77); Марат відчув себе глибоко ображеним за Крушину. Як він, отой безпартійний спец, насмілюється робити зауваження самому редакторові? (Семен Журахович, Нам тоді.., 1968, 35).
2. Те саме, що спеціаліст. Специ вважали, що на ремонт [станції] треба вісім місяців (Микола Трублаїні, I, 1955, 133); — Я, каже, по дереву майстер. Ну, це правда, він по дереву спец! (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 90).
СПЕЦ… Перша частина складних слів, що відповідає слову спеціальний у 1 знач., напр.: спецавіація, спецвзуття, спецвідділ, спецзавдання, спецпідготовка, спецрейс, спецхарчування, спецчастина, спецшкола і т. ін.; у 2 знач., напр.: спецсемінар і т. ін.