СПАСКУ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до спаскудити. Той тяжкий стогін не дійшов тільки до серця Марусі. Воно вже було спаскуджене, споганене коханням душогуба, і в той час, коли батько проклинав свого найлютішого ворога, донька молилася за його (Любов Яновська, I, 1959, 311);
// спаскуджено, безос. присудк. сл. Пильними очима водила [свекруха] по хаті невдоволена, вдивована, мов за час її відсутності спаскуджено хату (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 235).
СПАСКУДЖЕНИЙ
Тлумачення слова