СПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, перех., розм. Док. до паскудити 1, 2. Старий стару хвалить, що добрий борщ варить, а молодий свою гудить, що не зварить, то спаскудить (Номис, 1864, № 9044); [Орел:] А ви бачили, як він спаскудив поле?! (Олександр Корнійчук, Над Дніпром, 1960, 71).
СПАСКУДИТИ
Тлумачення слова