СПАНІКО́ВАНИЙ, а, е, рідко. Охоплений панікою. Спаніковані мадяри і поліцаї вибігали з хат роздягнуті і босі (Василь Кучер, Дорога.., 1958, 137); Спаніковані обивателі причаїлися за глухими віконницями (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 125).
СПАНІКОВАНИЙ
Тлумачення слова