СПАМ’ЯТАТИ, аю, аєш, док., перех., розм., рідко.
1. Те саме, що згадати. А скільки ці дні понесли із собою хвилин, прикрих і милих, смутку й радості — хто ж годен спам’ятати! (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 3); — Таж хто їхні наймення спам’ятає? Правда, моя баба, як кого звати, всіх знає (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 91).
2. Те саме, що опам’ятати. Наречений Наталі.. наприкінці обіду оговтався, чи, вірніше, спам’ятала його наречена, яка майже силоміць заставила його вийти з нею у садок (Ірина Вільде, III, 1968, 68).